Пилипчук Іван Йосипович

Знайомство з бджолами на професійному рівні розпочалося з восьмого класу, коли на прохання батьків виникла потреба доглядати за домашньою аматорською пасікою.

Після закінчення медичного училища, здобувши професію фельдшера, почав виявляти цікавість до лікування бджоловжалюванням, яке було дуже популярне в народній медицині серед бджолярів, їхніх родичів і знайомих.

 

Апітерапія бджоловжалюванням набула офіційного статусу в державній практичній медицині ще у 1959 році, після чого в будь-якому лікувальному закладі можна було відкривати кабінет апітерапії.

 

У 1973 році ще студентом третього курсу Львівського медичного інституту активно почав навчання в галузі апітерапії бджоловжалюванням  і продуктами бджільництва. По закінченню медінституту вже мав значний досвід у практичній апітерапії.

У 1980 році у Центральній  транспортній лікарні №6  залізничного транспорту тодішнього СРСР у Львові, за ініціативи головного лікаря Едуарда Гофмана, було відкрито відділення апітерапії, до якого Іван Пилипчук був запрошений на посаду завідувача відділення. До складу відділення входили кабінет бджоловжалювання, апіфітобар, інгаляторій, масажний кабінет, кімната теплотерапії та пасіка з 20 вуликів з досвідченим пасічником у селищі Брюховичі. У всіх цих кабінетах з лікувальною метою використовувались екстракти та настої продуктів бджільництва. Таких, як квітковий пилок, перга, прополіс, забрус, трутневий гомогенат, мед, віск та настої лікарських трав. За кілька років відділення апітерапії ЦТКЛ у Львові набуло надзвичайної популярності на рівні держави. З лікарень різних міст тодішніх республік СРСР прибували численні  делегації медичних працівників за запозиченням львівського досвіду, щоб створювати аналогічні відділення на своїй базі.

 

У  1986 році на Чорнобильській атомній електростанції сталася страшна аварія, внаслідок якої тисячі людей отримали важке радіоактивне опромінення. Величезна кількість цих людей була переселена до Львова для невідкладного лікування та постійного проживання. Наукова  медицина в той час таким пацієнтам, окрім симптоматичного лікування, нічого запропонувати не могла. Неофіційно їм радили пити багато сухого червоного вина. Такі поради дуже швидко спричиняли хіба що алкогольну залежність без жодного лікувального ефекту.

 

Головний лікар ЦТКЛ, знаючи про досвід японців, які після атомних бомбардувань рятували потерпілих від радіоактивного опромінення  бджоловжалюванням, наказав використати кабінет апітерапії для лікування чорнобильців. Практичний досвід показав високий лікувальний ефект бджоловжалювання. За кілька років було проліковано сотні пацієнтів, які стали практично здоровими.

Для того, щоб розширити  обсяг надання медичної допомоги чорнобильцям, Львівська міська рада  запропонувала у 1990 році відкрити приватний лікувально-профілактичний центр “Горицвіт”, в якому Іван Пилипчук став директором. 

 

За кілька років активної медичної практики медичний центр “Горицвіт” набув заслуженого визнання у Львові та області.

Це створило умови для проведення наукових досліджень з розширення можливостей застосування апітерапії і стало поштовхом для створення кафедри апітерапії у Львівському медичному інституті. 

 

У 1993 році за рішенням вченої ради та наказом ректора Львівського медичного інституту академіка Михайла Павловського на базі медичного центру “Горицвіт” було відкрито кафедру апітерапії. Засновниками та організаторами кафедри стали доцент А.Лабінський і лікар І.Пилипчук. Така інститутська кафедра стала першою в світовій освітній практиці.